1962

У новий рік "Волинь" увійшла під керівництвом нового тренера. Ним став В.С. Єремеєв з Москви, котрий привів з собою Ю. Аванесова на посаду другого тренера. Відбулися й зміни у складі команди - залишили луцький колектив П'ясецький, Дворянов, Філімонов та Афонін - ті, хто формував її ігровий почерк ще у першому сезоні. Пішли також вчорашні дебютанти Наконечний, Георгієвський і Карандєєв. На зміну їм запросили воротаря Ступара з Івано-Франківська, з Володимира-Волинського прийшов півзахисник Калінін, з Одеси - нападник Столпирьов, з Кам'янець-Подільського "Буревісника" - захисник Василь Бубало. Новий тренер звернув увагу й на перспективних місцевих вихованців - з групи підготовки "Волині" до складу команди було включено нападників В'ячеслава Зайченка та Євгена Школу, повернувся Валерій Синюк з ще одним непоганим гравцем - Анатолієм Епельбаумом.

Підготовку до нового сезону "Волинь" розпочала в січні тренуваннями в обласній ДЮСШ. На початку лютого у Луцьку вдруге стартував зимовий турнір у якому взяла участь й команда майстрів. Проте, як і в минулому році, у першому матчі вийшов "ляпсус" з тим же аматорським "Машинобудівником", котрий зумів звести матч унічию 1:1 (гол у "Волині" - Постойко). 11 лютого в Луцьку гостював брестський "Спартак" і у змаганні з командою класу "Б" сильнішою виявилася "Волинь" - 2:0 (Столпирьов, Трусов). У березні лучани відправилися на тренувальний збір на Закарпаття, звівши перед цим внічию товариський матч з рівненським "Колгоспником" 1:1. Проте на зборах у контрольних матчах особливих результатів досягнуто не було, взяти хоча б поразки від "Авангарду" з Жовтих Вод 0:5 та криворізького "Гірника" 0:1.

В сезоні 1962 року змінилася формула проведення змагань в українських зонах класу "Б". Тепер їх стало три. Після закінчення групових турнірів командам, в залежності від зайнятого місця, належало в одноколовому турнірі розіграти 1-6, 7-17, 18-28 та 29-39 місця.

Старт волинян виявився ідентичним минулорічному - спочатку дві поразки на виїзді від запорізького "Металурга" 0:2 та одеського СКА 0:1, домашня поразка від кіровоградців 0:1 і бойова нічия в матчі з черкаським "Колгоспником" 2:2, де програючи по ходу зустрічі, лучани таки зуміли здобути перше очко - відзначилися Остапенко та Дмитерко з пенальті. 6 травня "Волинь" вперше проводила матч на Кубок СРСР у Луцьку. Проте сильнішим виявився суперник - коли основний час добігав кінця і усім здавалося, що доведеться грати ще й додаткову тридцятихвилинку, гравці миколаївського "Суднобудівника" зуміли забити два голи й пройшли в наступний раунд.

Після цього лучани провалили виїзне турне за маршрутом Рівне - Херсон - Кривий Ріг. Особливо прикро було за матч з сусідами, які взяли реванш за розгромну поразку минулого сезону - 0:4. У двох інших зустрічах волиняни програли по 1:3. Непросто склалися й наступні поєдинки, але вони таки принесли результат. Якщо в матчі з дніпродзержинським "Дніпровцем" волиняни відігралися лише за 10 хвилин до кінця поєдинку - 1:1, то у дев'ятому матчі сезону з сєверодонецьким "Хіміком" вдалося здобути першу перемогу. Гості відзначились ще у першому таймі, але лучани постійно тиснули на їх ворота, прагнучи відігратися. І їм це вдалося - спочатку Кузьмін на 84-й хвилині зрівнює рахунок, а ще через дві хвилини хіміки не знаходять іншого виходу, як порушити правила у своїй штрафній. Чіткий удар капітана Дмитерка і "Волинь" перемагає 2:1. В наступному матчі лучани здобувають перемогу у Чернівцях 1:0, але за цим слідує черговий домашній провал. Уже на 2-й хвилині матчу з київськими армійцями Кузьмін зрізає м'яч у свої ворота, до кінця першого тайму гості проводять ще два голи. Після перерви Столпирьов скорочує розрив, але захисник лучан Бубало ще одним автоголом доводить рахунок до непристойного - поразка 1:4.

Зате у останньому матчі першого кола з горлівським "Шахтарем" гравці "Волині" реабілітувалися. Ще до перерви вони тричі змусили голкіпера гостей Халілуліна діставати м'яч із сітки власних воріт (відзначились Кузьмін, Постойко і Столпирьов). У другому таймі Постойко оформив дубль, а Дмитерко не зумів реалізувати пенальті. Таке закінчення першого кола настроювало вболівальників на оптимістичний лад, адже у чотирьох матчах було здобуто 9 очок, здавалося б, команда знайшла свою гру і далі буде покращувати турнірне становище. Підстави для цього були - хоча проміжним результатом "Волині" стало лише одинадцяте місце з тринадцяти команд, та від восьмого команду відділяло всього одне очко та й головних конкурентів належало приймати вдома.

Однак, склалося не так як гадалося. У перерві "Волинь" провела товариську гру з Володимир-Волинським "Зенітом" й здобула впевнену перемогу 3:0. Але старт другого кола було провалено - чотири поспіль поразки від запоріжців та одеситів вдома - 0:1 і 0:2 та "бублики" в Кіровограді й Черкасах - 1:4 й 2:4 відкинули лучан на останнє місце. Очкові здобутки вдалося поповнити у "дербі" з рівненчанами - після влучних пострілів Постойко і Синюка гості спромоглися лише на гол престижу. Херсонський "Маяк" вивіз з Луцька очко не дивлячись на усі старання волинських гравців - 0:0. А далі до закінчення зонального турніру "Волині" вдалося узяти всього чотири очки з дванадцяти, причому таким же аутсайдерам - криворізькому "Гірнику" та чернівецькому "Авангарду" лучани програли вдома - 1:2 та 0:1 відповідно. "Сухі" нічиї було розписано в Сєверодонецьку та Києві. Навіть незважаючи на перемогу в останньому матчі у Горлівці 2:1, "Волинь" з останнього місця не піднялася. Щоправда воно було поділене з тим самим "Шахтарем", але гірники випередили нас за рахунок кращої різниці забитих та пропущених м'ячів.

Попереду був стиковий турнір за 29-39 місця між командами, які зайняли останні місця у своїх зонах. Були певні сподівання, що серед таких самих невдах "Волинь" виступить краще, проте й вони залишились лише сподіваннями. Після стартової перемоги над сумським "Авангардом" 2:0 команда поринула у черговий вир невдач - поразки у Краматорську 1:4 й вдома від станіславського "Спартака" 0:1. Одне очко лучани відібрали в Мукачевому в ужгородської "Верховини" та вдома ледве відігралися у матчі з дрогобицьким "Нафтовиком" - 1:1. Далі були погроми від "Шахтаря" з Олександрії 0:3, чергова домашня поразка від чернівчан 0:2 і ще один "сором" у Полтаві - 1:5. Добре, що у двох останніх матчах вдалося дещо поповнити очкові надбання - на диво "Волинь" зуміла вирвати нічию 2:2 в Кривому Розі у "Гірника", який в зональному турнірі двічі переміг волинських футболістів, а наостанок вдома було здобуто третю за сезон перемогу над "Шахтарем" з Горлівки 2:0 - відзначилися Столпирьов і Синюк. Лише за рахунок цього в останньому турі волиняни обійшли сумський "Авангард" і зайняли передостаннє 38-е місце. Сезон знову закінчився провалом. Критичне становище зумовлювалось відсутністю належної уваги спортивного керівництва до проблем команди та слабкою матеріально-технічною базою. Проте, були помітні й певні зрушення на краще - до складу залучалися здібні місцеві вихованці, котрі (як покаже досвід) відзначалися більшим патріотизмом і не залишали команду в перший-ліпший момент.

Однак, на завершення 1962 року “Волині” знову довелося грати перехідні матчі з чемпіоном області. Суперниками, як і торік, були володимир-волинці. Але на відміну від минулого року, на цей раз лучани довели свою перевагу без особливих проблем, здобувши дві перемоги – 2:1 вдома та 2:0 в гостях. У цьому ж сезоні волиняни також приймали участь у одному цікавому напівофіційному турнірі – розіграші Кубка ЦК ЛКСМУ, котрий розігрувався між українськими командами класу “Б”. В першій грі “Волинь” в гостях сенсаційно розгромила одного з головних претендентів на перемогу вінницький “Локомотив” - 3:0, але у 1/8 фіналу поступилася у Житомирі “Поліссю” 1:2.