1961

1961 рік розпочався для "Волині" з потоку критики, пов'язаної з провалом кінцівки минулого сезону. Першим з оргвисновків стала зміна тренера - на посаду головного з Одеси запросили другого тренера "Чорноморця" Є.І. Горбунова. Відбулись і певні ротації в складі - пішли з команди воротар Веждел, захисник Кондрацький, півзахисники Перегудов та Синюк, а також тріо провідних нападників Азаренков, Бойченко і Синюк, Каліневич же ж перебрався до Нововолинська. На зміну їм прийшли лише воротар Жук та нападники Георгієвський, Карандєєв (з нововолинського "Шахтаря") та Студняк (з рівненського "Колгоспника").

З 20 січня команда зібралася в Луцьку і розпочала підготовку до нового сезону у залі обласної ДЮСШ. На початку лютого в Луцьку стартував зимовий турнір в якому окрім трьох луцьких аматорських команд прийняла участь і "Волинь". Але результати команди в цих зустрічах насторожили вболівальників. Спочатку майстри програли "Машинобудівнику" 1:2, щоправда у цій зустрічі суперник був підсилений кількома гравцями "Волині", оскільки обидві команди належали машинобудівному заводу (нині ЛуАЗ). А після перемоги над "Соколом" був ще один "ляп" - нічия з "Спартаком" 1:1. Звичайно, що після таких результатів виникали певні сумніви щодо успішних виступів команди у першій зоні класу "Б" України. У березні "Волинь" провела тренувальний збір на Закарпатті.

Перший матч нового чемпіонату лучани проводили у Львові з місцевими армійцями. Суперник був явно сильніший і не дивлячись на усі намагання лучан здобути прийнятний результат, вони зазнали поразки 1:3 (за рахунку 0:2 відзначився П'ясецький). До речі, у цьому сезоні Федерація футболу СРСР проводила експеримент - десятихвилинне вилучення з поля за грубу гру. Лучани стали одними з перших, хто випробував це нововведення на собі - в першому ж матчі на сьомій хвилині суддя усунув на 10 хвилин півзахисника Філімонова.

З вояжу до Кіровограду лучани також привезли "бублик" - 0:2 і 23 квітня вперше з'явилися на очі своїх уболівальників. Суперником у матчі-відкритті був минулорічний переможець зони миколаївський "Суднобудівник". Було видно, що гравці "Волині" поступаються своїм суперникам у майстерності, у їх грі проглядалося багато браку, а особливо цим грішили нападники. Як результат - поразка 1:2. В наступному матчі лучани виглядали краще, володіли ігровою перевагою, проте так і не зуміли дотиснути ужгородську "Верховину" - 0:0. Одне очко після чотирьох стартових матчів на оптимістичний лад не налаштовувало. Але якби ж тоді знали що буде далі. Зазнавши ще однієї домашньої поразки від "Чорноморця" 1:2, волиняни привезли очко із Дрогобича 0:0, а після цього почалося... В наступних восьми матчах "Волинь" зазнала поразок - по чотири вдома і в гостях. Особливо бездарно булу проведено гру із станіславським "Спартаком", який у Луцьку переміг 3:1 - лучани поступалися далеко не найсильнішому супернику у всіх ігрових ланках і абсолютно нічого не могли йому протиставити. Цікаво, що через кілька днів після цього станіславці проводили товариський матч з у Володимирі-Волинському і програли аматорам 0:2. Причини такого провалу полягали перш за все у тренерських прорахунках. Як згадує М. Кузьмін: "Обстановка в команді була нервозною. Як завжди буває у таких випадках, кожен свої невдачі звалює на іншого. Тренер Горбунов з командою не міг знайти спільної мови, з гравцями тримався високомірно, подовгу міг ні з ким не розмовляти, а на установках та розборах говорив багато та монотонно, що не сприяло взаєморозумінню". З іншого боку, разом з воротарями у складі команди було всього п'ятнадцять футболістів, які змушені були практично без замін проводити матч за матчем. Усі ці проблеми в сукупності й вплинули на такий непривабливий результат.

В цей же час "Волинь" дебютувала у Кубку СРСР. Щоб покращити психологічний настрій гравців перед виїздом на гру 1/128 фіналу до Ужгорода, було проведено товариський матч з ковельським "Локомотивом". Тут звичайно лучани зіграли без проблем - хет-трик Ощепкова в першому таймі дозволив їм почуватися вільно, господарі навіть зуміли відквитати два голи 2:3. Але у Кубку суперник був серйозніший - "Верховина" перемогла 3:1. Цей матч відзначився "джентльменською" поведінкою команд - на автогол Кузьміна закарпатці теж "відповіли" голом у свої ворота (за "Волинь" відзначився Золтан Попінчак). Після цього лучан розгромило хмельницьке "Динамо" 5:2, а чернігівська "Десна" взяла очки в Луцьку 0:1. Таким чином, за три тури до кінця першого кола "Волинь" з двома очками безнадійно посідала останнє місце і сама ідея здобуття перемоги над будь-ким асоціювалося з фантастикою. Проте перемога таки прийшла, та ще й яка! 27 червня у чотирнадцятому матчі чемпіонату лучани розгромили черкаський "Колгоспник" 4:0. З даного приводу обласна газета "Радянська Волинь" написала:

"НАРЕШТІ..."

Але сподівання залишились сподіваннями - в наступній грі лучани програли в Тернополі "Авангарду" 1:2 і лише в останньому матчі кола здобули п'яте очко, розписавши мирову з київським "Арсеналом" - 0:0.

У перерві головний тренер Горбунов влаштував перебудову команди. Були відраховані Жук, Черепанов, Красношапка та Ігрунов. Згодом пішли ще й Афонін і Студняк. На їх місце було запрошено групу молодих гравців - воротарі Галич і Кремнєв, захисник Трусов, півзахисники Ковальов і Остапенко, нападники Яралов, Наконечний, Постойко. Дехто з них ще позаминулого року грав за луцький ГБО, але не потрапив до складу у минулому сезоні. Проте й такі кардинальні заходи змін не принесли - на старті другого кола лучани програли вдома львівському СКА 1:2 і "Зірці" 2:3, а у гостях "Суднобудівнику" 2:3 і "Верховині" 0:2. Після таких результатів гравці команди поскаржились в обком партії на головного тренера - як наслідок Горбунова зняли, а нового тренера не призначили. Тому до кінця сезону тактичну схему та склад на гру визначала тренерська рада з числа самих футболістів. Можливо це позитивно вплинуло на психологічний клімат, а можливо далися взнаки зміни проведені уже старим тренером, та "Волинь" почала набирати очки. Спочатку вдома було розписано нульові нічиї з дрогобицьким "Нафтовиком" і житомирським "Поліссям". Головне, що у цих матчах волиняни переважали своїх суперників на голову, але так і не змогли забити хоча б один гол. Далі було здобуто очко в Станіславі - 2:2 (відзначилися Наконечний та Ощепков). Подорож до Херсона здобутків не принесла - 0:1, але після неї "Волинь" видала триматчеву переможну серію.

В останній день літа лучани приймали чернівецький "Авангард". В цьому матчі на боці гостей грало 12 чоловік - 11 гравців та суддя. Що ж сталося? На початку другого тайму Ярослав Постойко відкриває рахунок у грі, але через деякий час суддя, знаходячись в центрі поля, зараховує гол гостей в ситуації коли м'яч було вибито в поле за півметра від воріт - 1:1. Той же Постойко влучним ударом виводить "Волинь" уперед, згодом лучани забивають ще один гол, але арбітр його не зараховує. Проте втримати переможний рахунок волинянам таки вдалося. Після цього у Луцьку було "дербі" "Волинь" - "Колгоспник" Рівне:

"ГОЛИ ЗАБИВАЮТЬ ВОЛИНЯНИ"

В наступній грі перемогу було здобуто над хмельницьким "Динамо" 1:0 (у другому таймі відзначився Ощепков). За сім матчів "Волинь" набрала вдвічі більше очок, ніж у двадцяти попередніх, але попереду була ще виїзна сесія. У матчі з одним зі лідерів зони вінницьким "Локомотивом" лучани були попереду після першого тайму 1:0 (знову забив Наконечний), але втримати перевагу наші футболісти не зуміли - досвідчені суперники зумів тричі вразити ворота Галича, а ще раз їм "допоміг" Кузьмін, який "відзначився" автоголом. Проте з Чернігова "Волинь" вивезла очко, розписавши "суху" нічию, а от в Черкасах поступилася "Колгоспнику" 0:3.

Останні матчі уже практично нічого не вирішували - лучани посіли останню сходинку в турнірі. І хоча в них "Волинь" взяла ще три очки - перемога над тернопільським "Авангардом" 2:1 і нічия з київським "Арсеналом" 1:1 при поразці від "Чорноморця", це уже не вплинуло на підсумковий результат. Стикові матчі за 35-36 місця з передостанньою командою другої зони харківським "Торпедо" переможця не виявили - 2:0 в Луцьку і 1:3 в Харкові. Тому під кінець сезону "Волинь" змушена була відстоювати своє право грати у класі "Б" з чемпіоном області – командою міста Володимира-Волинського. Й тут лучани також змусили похвилюватися своїх прихильників. У першому матчі після першого тайму "Волинь" програвала 0:2. Гості подумки уже збиралися виступати в наступному сезоні у лізі майстрів, але два дублі - Ощепкова та Наконечного в заключну двадцятихвилинку принесли перемогу лучанам - 4:2. На матч-відповідь у Володимирі-Волинському зібралося ледь не пів-міста. Місцеві "ультрас" були переконані в перемозі своєї команди і заготовили з цього приводу вітальний транспарант на півстадіону. Однак на цю гру "Волинь" вийшла більш зібраною і уже в першому таймі Наконечний відкрив рахунок, а у другому господарі спромоглися лише його зрівняти. Такий перебіг подій не влаштовував вболівальників і під кінець поєдинку вони влаштували на стадіоні безлад, через що матч довелося на деякий час перервати. Проте рахунок так і не змінився - 1:1 і "Волинь" відстояла право грати у класі "Б" й в наступному сезоні.

З цікавинок варто відзначити, що 1961 рік став символом "радянсько-польської дружби" на Волині. Ще у червні нововолинський "Шахтар" провів дві гри з польським клубом "Сталь" (Краснік), проте зазнав поразок і вдома, і в гостях по 0:1. У липні польська делегація навідалась і до Луцька. 14 липня збірній Любліна, що складалася з гравців "Мотора", "Люблінянки" та "Сталі", протистояла збірна Волинської області. Щоправда добру половину гравців у ній складали футболісти "Волині", відповідно, волиняни перемогли 2:0 (у другому таймі відзначились Каліневич та Ощепков). А через два дні на стадіоні "Авангард" за присутності п'ятнадцяти тисяч глядачів люблінці зустрілися з "Волинню". Вже на 2-й хвилині Кузьмін відкрив рахунок і він же за дві хвилини до закінчення першого тайму його подвоїв. На 53-й хвилині поляк Єзерський сквитав один м'яч, проте в завершальну п'ятихвилинку ще два голи забив Ощепков, чим і ознаменував перемогу лучан - 4:1. У вересні ж уже волиняни відбули до Польщі з візитом-відповіддю. Тут вони спочатку поступилися збірній Любліна 3:4, а потім перемогли "Мотор" Хелм 1:0. Але позитивні результати в міжнародних матчах не могли компенсувати провалів на внутрішній арені, тому усі сподівання волинських уболівальників були спрямовані у наступний сезон...