1965

Для "Волині" сезон 1965 року розпочався 7 січня, коли гравці зібралися на передсезонну підготовку. В команді з'явився новий головний тренер, ним став Дмитро Алімов. Весь січень команда займалася атлетичною підготовкою, а також взяла участь у зимовій першості області. У її рамках "Волинь" спочатку розгромила збірну Ковеля 8:0, потім перемогла збірну Луцька, а у фіналі з однаковим рахунком 2:0 здолала Нововолинськ (дублем відзначився Чухлін) та Володимир-Волинський, і прогнозовано посіла перше місце. А от у контрольних матчах з командами класу "Б" лучани не вразили, програвши брестському "Спартаку", гродненському "Німану" і звівши внічию матч з сусідами з Рівного. Взагалі, методика роботи нового "коуча" була досить цікавою. Техніко-тактичною підготовкою повністю опікувався другий тренер Валерій Синюк, а сам Алімов на тренуваннях з'являвся досить рідко, постійно вирішуючи якісь адміністративні питання.

На початку лютого відбулась зустріч уболівальників команди з новим керівництвом. Там головний тренер досить просто визначив причини невдалих виступів команди: "Головна причина невдач минулих років - невдала комплектація команди, особливо в лінії нападу". Тому задля посилення лінії атаки Алімов "провів омолодження складу за рахунок здібних місцевих виконавців і гравців виробничих колективів з інших областей". Загалом, комплектація велася доволі хаотично. По суті, солідним поповненням були лише Рустем Чухлін з хмельницького "Динамо", Юрій Дорошенко, котрий повернувся у "Волинь" після травми і досить перспективний півоборонець з юнацької команди Юрій Петров. А так - з бориславського "Нафтовика" прийшов Голда, з інших колективів фізкультури набрали захисників Довженка і Фецяка, півзахисника Люберу і голкіпера Кришталовича, котрого згодом довелося відраховувати після трьох перших матчів. Взагалі, Алімов за період підготовки переглянув з десяток воротарів, але перед самим початком сезону повернув до команди відрахованого було Боярчука. А нападника Іващенка з незрозумілих причин було переведено у півзахист, хоча його бомбардирські якості у минулому сезоні до таких дій зовсім не спонукали.

В цьому ж році "Волинь" вперше змінила місце дислокації на передсезонних зборах - замість Закарпаття лучани вирушили на південь, до Ізмаїла. У контрольних матчах проявилася така проблема, як слабка фізична готовність гравців. Так, у перших двох спарингах з брестським "Спартаком" та Ізмаїльським "Дунайцем" волиняни після перших таймів вели у рахунку 1:0, а в результаті поступалися по 1:2. Щоправда, потім "Волинь" таки здобула кілька перемог, здолавши команду міста Болграда 4:1 та олександрійський "Шахтар" 1:0, а основний упор тренери зробили якраз на фізичну підготовку. Ще одним "новаторством" Алімова було повернення до вже архаїчної системи "дубль-ве" з п'ятьма нападниками. На жаль, при такій атакуючій схемі "Волинь" під його керівництвом у 16 матчах забила лише дев'ять голів.... Проте, про це згодом.

Старт сезону було дано 4 квітня матчем на Кубок СРСР. Суперником лучан, як і в минулому році, став тернопільський "Авангард". Щоправда, на цей раз матч проводився у Тернополі. Основний час команди завершили внічию 0:0, а у додатковий господарі забили єдиний гол, котрий і вирішив долю поєдинку. Чемпіонат же волиняни розпочинали матчем в Ужгороді з "Верховиною", звідки зуміли вивезти очко - 0:0. Наступний матч в Дрогобичі був не таким вдалим. Господарі вже на 23-й хвилині рахунок відкрили, а згодом могли його й збільшити, але Рассихін з пенальті пробив вище воріт. Загалом, за підсумками перших матчів оглядачі відзначали, що фізично "Волинь" готова досить непогано, а от тактично - не дуже. Крім того, досить погано була налагоджена взаємодія між ланками команди, що не давало змоги конструктивно завершувати атаки.

У першому домашньому матчі "Волинь" знову взяла очко, розписавши мирову з івано-франківським "Спартаком" 1:1 (відзначився Дорошенко), а потім, перемагаючи в Чернівцях після точного пострілу Голди, поступилася "Буковині" 1:2. Такий старт, зрозуміло, викликав занепокоєння у вболівальників, але перед черговими домашніми матчами з аутсайдерами - одеським "Автомобілістом" й Ізмаїльським "Дунайцем", Дмитро Алімов провів чергову зустріч з прихильниками "Волині". Гравці, котрі були присутні на цій зустрічі говорили мало, а от тренер розпинався "на всі сто". З чим, з чим, а з ораторським мистецтвом у нього було все в порядку. В словах звучав неприхований оптимізм - одеситів та ізмаїльців "Волинь" повинна була розірвати, а часи здобуття золотих медалей були не за горами, а, принаймі, в кінці осені. Проте, результати показали протилежне - "Автомобілісту" лучани програли 0:1, і після гри вболівальники Алімова освистали. З "Дунайцем" було ще гірше - пропустивши гол вже на 3-й хвилині, "Волинь" зусиллями Чухліна, котрий точно пробив із штрафного, рахунок зрівняла, але під кінець першого тайму гості знову вийшли вперед. А у другому їхня перевага була такою, що з рахунком 1:2 нашим землякам просто пощастило...

Потім за невеличкою реабілітацією в Тернополі - 0:0, лучани отримали три "сухі" м'ячі у Львові від лідера - СКА і розписали по нулям вдома з "Німаном". Перед матчем дев'ятого туру із брестським "Спартаком", котрий вже двічі встиг перемогти "Волинь" у контрольних матчах, команда мала у своєму активі лише чотири очка і посідала передостанню сходинку в турнірній таблиці. Та на цей раз щастя посміхнулося "Волині" - завдяки двом точним ударам Дорошенка на 23-й і 25-й хвилинах наші земляки відсвяткували першу перемогу - 2:1. Дещо несподіваною була нічия в Житомирі 1:1 (знову відзначився Дорошенко), але вже наступна гра у Хмельницькому показала, що сумбурна і позбавлена чіткого тактичного задуму гра особливих дивідендів не приносить - 0:3. Згодом лучани примудрилися програти у Кіровограді 1:3, причому до 70-ї хвилини вони вели у рахунку. У двох останніх матчах першої половини турніру "Волинь" взяла по очку в Києві з "Динамо-2" 0:0 і у принциповому матчі в Рівному 2:2 ("дубль" на рахунку Голди). На проміжному фініші лучани виявилися лише п'ятнадцятими, маючи в активі 9 очок. Всього на одне менше мало "Динамо-2", котре посідало останню сходинку.

Зрозуміло, що подібні виступи команди не могли задовольнити ні вболівальників, ні обласне керівництво. Тому оргвисновки не забарилися - Алімова звільнили, а на пост головного тренера було запрошено відомого в минулому гравця львівського СКА Юрія Юрійовича Головея, котрий працював з лідерами української зони класу Б" "Поліссям" та хмельницьким "Динамо". Новий тренер відразу ж перебудував ігрову схему, від чого гра "Волині" стала більш яскравою, зросли швидкості, а відповідно - почали з'являтися й гольові моменти. Проте перебудувати гру за кілька днів, звичайно ж, нереально, тому й на результати довелося зачекати. А спочатку був матч-відкриття другого кола з ужгородською "Верховиною"...

"НЕВИКОРИСТАНІ МОЖЛИВОСТІ"

Три наступні матчі принесли ідентичний рахунок - нулі на табло горіли й після домашнього поєдинку з "Нафтовиком", й у Івано-Франківську, й у Луцьку після "Буковини". З іншого боку, гра "Волині" стала вдумливою, тренерський штаб почав застосовувати різноманітні технічні й тактичні прийоми, та поки постійні атаки голів не приносили. Початок виїзду за маршрутом Одеса - Ізмаїл був невтішний, лучани програли "Автомобілісту" 1:3. Але у "Дунайця" вдалося взяти реванш за домашню поразку в першому колі - на три влучні постріли Григорука, Петрова й Іващенка господарі відповіли лише одним.

Отримавши за кілька ігор інформацію для роздумів, Головей відрахував Фецяка і Азаренка, за порушення режиму змушений був залишити команду Голда, до Нововолинська повернувся Даніелян, котрого Алімов залучив до команди на початку червня. На зміну їм запросили форварда Сопронюка з ковельського "Локомотива", з Володимир-Волинського прийшли Альберт Мікоян, Григорій Кузнєцов та голкіпер Асташов. З рівненського "Колгоспника" прийшов ще один перспективний воротар - Семен Альтман. Така перебудова складу здобуттю очок, звичайно, не сприяла, і "Волинь" вдома поступилася спочатку тернопільському "Авангарду", а потім і львівському СКА - двічі по 0:1. Програли лучани й у Гродно - 1:3, але успіхи були вже недалеко.

Перебуваючи на останньому місці, "Волинь" спочатку завдяки голу Петрова вивезла очко з Бреста, а потім приймала вдома непростого суперника - житомирське "Полісся".

"ПОЛІССЯ СКЛАЛО ЗБРОЮ"

Яскрава гра, показана футболістами "Волині", не залишилася непоміченою і на наступний матч з хмельницьким "Динамо" підтримати команду прийшли 12 тисяч глядачів. Команда ж їхні сподівання виправдала цілком. Пропустивши гол на 16-й хвилині, лучани вдало використали стандарти, і у першому таймі Василь Бубало, а на 82-й хвилині Альберт Мікоян після розіграшу кутових забили два голи, котрі принесли перемогу 2:1. У наступному матчі суперник був ще серйозніший - кіровоградська "Зірка" перебувала у групі лідерів й боролася за вихід у фінал чемпіонату України...

"ПЕРЕКОНЛИВА ПЕРЕМОГА"

За „Зіркою” до Луцька завітало київське „Динамо-2”, що теж борсалося у підвалинах турнірної таблиці. Напевно, попередні результати дещо розслабили волинських гравців, бо на гру вони вийшли занадто самовпевненими, за що й поплатилися. Незважаючи на гол Мікояна, гості закотили лучанам три, а волинські голкіпери показали себе не з кращого боку – два голи пропустив Боярчук і ще один Асташов, котрий вийшов на заміну. Після цього місце у воротах перейшло до Альтмана. Перед останнім матчем зонального турніру з Володимира-Волинського прийшов ще один форвард – Анатолій Попов, котрому судилося стати героєм волинських вболівальників кількох наступних років. А лучани встигли ще й „відкатати” товариський матч у Ковелі з „Локомотивом”, якому також поступилися – 1:3. Залишалася лише завершальна гра зонального турніру, яка була досить принциповою, адже суперником був рівненський „Колгоспник”. Перемога у цьому матчі дозволяла рівненчанам залишити останнє місце і обійти „Волинь”, а для лучан два очки значили навпаки – віддаляння від небезпечної зони. Напружений матч завершився все ж перемогою наших земляків 1:0 – на 20-й хвилині відзначився Петров. Таким чином, „Колгоспник” залишився останнім, а „Волинь” піднялася на 12-е місце, до якого жодного разу не дотягувала протягом всього сезону.

Проте, на черзі був стиковий турнір за 25-30-е місця, в якому приймали участь по дві команди від кожної з українських зон. Особливістю його було те, що матчі між командами з однієї зони не проводилися, а до заліку йшли очки, набрані ними у матчах між собою на попередньому етапі. Разом з "Волинню" до стикового турніру потрапив й одеський "Автомобіліст", з котрим лучани не набрали жодного очка. Відповідно, з самого старту "Волинь" змушена була посідати останнє місце. Не склалася гра й у перших двох матчах - дніпродзержинському "Дніпровцю" та криворізькому "Гірнику" волиняни поступилися 1:3 та 0:3 відповідно. Домашня серія почалася з двобою із горлівським "Шахтарем". У першому таймі Попов і Мікоян закріпили незаперечну перевагу "Волині", але в другому лучани розслабилися, за що й поплатилися - у підсумку 2:2. Більш серйозно наші земляки віднеслися до гри із харківським "Торпедо" і розгромили гостей 3:0 ("дубль" на свій рахунок записав Попов, ще один гол в активі Сопронюка). У цій грі чудово відіграв Альтман, а от Альберта Мікояна було вилучено з поля на 33-й хвилині за бійку. У Горлівці лучани програли 1:2, а в Харкові ще раз побили торпедівців - 4:1 (знову відзначився Попов, "дубль" в активі Чухліна, а завершив розгром Іващенко). Останні матчі "Волинь" проводила в Луцьку. Спочатку склав зброю криворізький "Гірник" 2:1, причому півзахисник лучан Григорій Кузнєцов після того як довів рахунок до 2:0 (перший гол в активі Попова), на останній хвилині відзначився ще й автоголом - 2:1. У матчі з лідером "Дніпровцем" мінімальну перемогу здобули гості, а "Волинь" завершила стиковий турнір на останньому шостому місці, хоча без врахування матчів зональних змагань наші земляки посідали б четверту сходинку.

Через тиждень - 8 листопада "Волинь" проводила традиційну товариську гру з польським клубом "Авіа" Свидник. Влітку лучани гостювали у Польщі й здобули перемоги в двох матчах. Не стала виключенням й звітна гра - за п'ять хвилин до фінального свистка Григорук пробив захист гостей - 1:0. А на завершення сезону на лучан очікували перехідні матчі за право грати в класі "Б" з чемпіоном області. Як і в минулому році, суперником був нововолинський "Шахтар". Перша гра в Луцьку засвідчила тотальну перевагу "Волині" над аматорами - 6:2. За лучан по голу забили Попов, Мікоян, Любера і Петров, а Рустем Чухлін відзначився двічі. У суперників же ж двічі "відмітився" знайомий нам Даніелян, котрий провів по голу у кожному з таймів. Через три дні у Нововолинську "Волинь" також виявилася сильнішою - 2:1. На голи Попова та Іващенка господарі зуміли відповісти лише точним ударом Демчука під завісу матчу.

Сезон знову виявився змазаним - повний провал у першому колі, нестабільна гра на початку другого і лише в останніх матчах пішли перемоги. В другому колі було взято 15 очок проти дев'яти у першому. Звичайно, що основною причиною таких невдалих виступів були тренерські рокіровки, та, вірогідно, без них результат міг бути й ще гіршим. Тому, як завжди, сподівання на кращі результати довелося відкласти до наступного року.